Міфи і реалії життя переселенців

У Борівському районі зареєстровано понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб. Тих, що дійсно постійно проживають на Борівщині, значно менше і точно цю цифру ніхто назвати не може. Та у будь-якому випадку наша громада за останні три роки стала багатшою щонайменше на пару тисяч громадян, серед яких є лікарі, педагоги, юристи, підприємці і багато інших спеціалістів різних профілів. По-різному влаштувалися люди на новому місці, по-різному ставляться до нових сусідів і борівчани.

Які головні проблеми переселенців у нашому селищі? Гадаю, як і скрізь – житло і робота. Той, у кого ці дві проблеми вирішити не виходить, вимушений повернутися назад, на окуповану територію, подекуди з постійним ризиком для життя. Тож при переїзді на нове місце для людини, яка усе життя працювала, мала житло, роботу, стабільний заробіток, а потім в один момент втратила все, дуже важлива підтримка і допомога приймаючої громади.

Багато хто з наших односельців з радістю підтримує нових членів громади, намагається допомогти у міру своїх можливостей, але трапляються й інші випадки. Інколи можна спостерігати упереджене ставлення до людей зі статусом ВПО, подекуди різко негативне і навіть агресивне. Причиною такого явища можуть бути усталені стереотипи та міфи про переселенців, які розповсюджуються серед громади.

Тож я спробую розібратися у найпопулярніших з них.

Міф 1. Всі переселенці сепаратисти.

Реальність. З окупованих територій виїхали в першу чергу ті, хто підтримував Україну і був (активно чи пасивно) проти сепаратистських настроїв. Звичайно, серед ВПО трапляються люди з проросійськими поглядами, але ж і серед самих жителів Борової їх вистачає. Тому міряти всіх жителів Донбасу одним мірилом не варто. Так ми можемо відштовхнути дійсно хороших людей, які здатні допомогти нашій громаді стати кращою. Погодьтеся, адже бути патріотом України на Донбасі – це вже ознака геройства.

Міф 2. Держава забагато допомагає переселенцям, вони отримують купу усіляких виплат, тому хай і за оренду квартири платять більше.

Реальність. Про всі виплати ВПО можна дізнатися з Постанови КМУ №505 від 1 жовтня 2014 року. Якщо коротко, то згідно з Постановою грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів у таких розмірах:

– для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) – 884 гривні на одну особу (члена сім’ї);

– для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю – прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (1312 грн.);

– для працездатних осіб – 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).

Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2 400 гривень. Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку які не працевлаштувалися або працюють на окупованій території, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 %, а на наступний період – припиняється.

А тепер порахуйте, якщо самотня людина працює десь на мінімальну зарплату (а то й на пів ставки, адже у Боровій з роботою сутужно) і отримує від держави ще 442 грн., скільки може вона дозволити собі платити за житло разом з комунальними послугами? Не забудьте у доходи закласти витрати на харчування, ліки, одяг, господарські товари тощо.

Міф 3. Якщо переселенець орендує квартиру і оформить на себе субсидію, то через три роки це житло відійде йому у власність.

Реальність. Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Також захист права власності регулюється Цивільним кодексом України (Глава 29).

Що ж стосується оформлення субсидії, то згідно з постановою Кабінету Міністрів №848 від 21 жовтня 1995 року, зокрема пунктом 6, передбачено, що субсидія в окремих випадках може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла.

Відшкодування на оплату ЖКП таким особам призначається за рішенням районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Щоб скористатися правом на отримання субсидії винаймачі житла мають підтвердити факт проживання в орендованій квартирі (таким підтвердженням є договір оренди) та оплачувати житлово-комунальні послуги.

Для призначення державної допомоги необхідно подати заяву про призначення житлової субсидії, декларацію про доходи й витрати членів сім’ї орендаря та договір найму (оренди) житла до органу соціального захисту населення за місцем проживання.

У заяві, яка подається для призначення субсидії, потрібно зробити відмітку про необхідність її розгляду комісією (підкреслити відповідний текст).

При цьому варто пам’ятати, що договір оренди житла має відповідати умовам ст.ст 810-825 Цивільного кодексу України. Зокрема, документ повинен бути викладений у письмовій формі та нотаріально посвідченим (якщо мова про термін понад 3 роки). Типовий договір на оренду житла не передбачений.

Практика виходить з того, що у такому документі кожну сторону потрібно чітко ідентифікувати, тому зазвичай у реквізитах фізичної особи вказують:

– прізвище, ім’я, по батькові;

– ідентифікаційний номер;

– адресу місця реєстрації (прописка);

– паспортні дані (серія, номер);

– номер телефону.

Також у договорі оренди мають бути зазначені особи, які проживають разом із винаймачем (за винятком тимчасових мешканців).

Окремо зауважимо, щодо факту оплати орендарем квартири житлово-комунальних послуг. Цивільним кодексом передбачено, що винаймач житла самостійно вносить плату за комунальні послуги, якщо інше не передбачено договором про оренду (ч.3,ст.815), а Положення про порядок надання субсидій не містить вимоги відкриття особового рахунку на особу, яка звертається за призначенням субсидії. Тому у заяві на отримання відшкодування достатньо вибрати з наведеного переліку та зазначити житлово-комунальні послуги, якими користується родина, номери особових рахунків, за якими проходить оплата послуг та назву організацій, які надають відповідні послуги.

Порядок найму (оренди) житла описується у ст.810 – 826 Цивільного кодексу України. Зокрема у ст. 826 йдеться: «У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла».

Тож борівські орендодавці  можуть сміливо укладати договори з переселенцями і нічого не боятися.

Оксана Дудник.

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2018 ·   Увійти   · Наверх