Тетяна ЛУКІНОВА: “Дякуємо вам, Добрі Люди!”

Нема у світі такої шкали чи одиниці вимірювання, з допомогою яких можна було б визначити обсяг людської доброти, підтримки і допомоги. Людяність, співчуття і милосердя також не мають ціни, бо виявляють їх, як правило, в таких обставинах, коли йдеться про здоров’я або навіть життя постраждалої людини.
Коли трапляється з нашими рідними і близькими якась халепа, то в більшості випадків сім’я не готова впоратися із нею, в основному, з тієї простої причини, що постає невідворотна проблема витрат. А вони в сучасній медицині ой які серйозні! Особисто в цьому переконалася, коли, як грім серед ясного неба, зненацька постала нагальна потреба термінової операції на серці мого чоловіка. Я – пенсіонерка, він – дрібний службовець. А ще у мене мати-інвалід і двадцятирічна донька з п’ятимісячним онуком, теж малозабезпечена. Та що вдієш? Треба рятувати єдиного нашого чоловіка.
Трохи допомогли його батьки, але ж самі пенсіонери. Сума ж таки немаленька! Спочатку злякалася, запанікувала. Мама вперше побачила мене у такому розпачі, запропонувала свою однокімнатну квартиру за безцінь продати, аби на операцію вистачило. Але, на щастя, поруч опинилися розважливі небайдужі знайомі. Порадили звернутися до земляків і громадськості через газету, Фейсбук і місцеві структури. Так і зробили. І диво! Щедро посипалися гроші від знайомих і зовсім чужих людей. А ще допомагали анонімно. Хоч і ніяково було просити, та виходу не лишалось: без добрих людей ми просто не змогли б зібрати таку суму, а діяти треба було швидко. В сфері сучасного медичного обслуговування ми почасти почуваємося піддослідними мишками або ж безпорадними жабками, розіп’ятими на електродах: є імпульс – лапки ворушаться, нема – вони холодні і нерухомі. А ім’я тому імпульсу – гроші.
Як би там не було, а від долі не втечеш. Та доля присудила нам, щоб лапки були теплі і рухалися. На радість всій родині, близьким і друзям. Радість ця безмежна, а ще більша наша вдячність всім, хто відгукнувся на нашу біду і простяг безкорисливу руку порятунку.
Дякуємо вам, Добрі Люди!

Тетяна Лукінова.