Самоізоляція: права і обов’язки

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13 квітня 2020 року №555-IX, самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

У разі необхідності, лікуючий лікар визначає строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.

Строк самоізоляції становить 14 днів.

Працівники на самоізоляції повинні звернутися за оформленням листків непрацездатності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 17 березня 2020 року №533-IX були внесені до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 23 вересня 1999 року №1105-XIV і пп. 5-1 ч. 1 ст.22 зазначеного Закону був встановлений додатковий страховий випадок, за яким надається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Особливий порядок видачі листків непрацездатності під час карантину передбачено розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Відповідно до розділу 5 Інструкції право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язано з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Незалежно від впровадження карантину допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до повного одужання.

Фонд соціального страхування, згідно частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також і на самоізоляції під контролем у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, має виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Для отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності від Фонду застрахована особа має передати отриманий листок непрацездатності роботодавцю.

Щодо дій роботодавця

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що відстороненню підлягають працівники у разі:

а) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

б) відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони. Перелік випадків невичерпний, норма скеровує до іншого законодавства. Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків, передбачений у ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». «Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями».

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої Наказом МОЗ України від 14.04.1995 р. №66, відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:

  • хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
  • особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
  • особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
  • особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
  • особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

У п. 3.3. Інструкції визначено, що відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, які є носіями збудників особливо небезпечних та небезпечних інфекційних хвороб, здійснюється відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Згідно з Наказом МОЗ України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.1995 р. № 133 до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено COVID-19 (п. 39). Ці зміни внесено Наказом МОЗ України «Про затвердження та впровадження стандартів медичної допомоги при короновірусній хворобі 2019 (СOVID-19)» від 25.02.2020 № 521.

Рішення про допуск до роботи або іншої діяльності виноситься у письмовій формі протягом одного робочого дня після отримання відомостей про стан здоров’я працівника.

Олександр Малій. Головний спеціаліст Борівського бюро правової допомоги  

 

 

 

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2021 ·   Увійти   · Наверх