«Затягуючи процес створення Борівської об’єднаної громади, люди самі у себе забирають можливість розвитку», – Діана Баринова

Про можливості, які втратила потенційна Борівська ОТГ затягуючи з об’єднанням – в інтерв’ю з Діаною Бариновою, директоркою Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«Вже четвертий рік реформа місцевого самоврядування крокує Україною. За цей час у країні вже утворилося 878 об’єднаних територіальних громад, в яких проживає майже 9 млн. осіб (25,5 % від загальної чисельності населення України).

Зокрема на Харківщині створено вже 18 об’єднаних територіальних громад, в яких мешкає 297,5 тис. осіб. Кількість зазначених ОТГ дорівнює 30,5% від усіх 59 затверджених Перспективним планом формування територій громад Харківської області.

Про переваги децентралізації говорять цифри,  факти, нові можливості для людей на місцях. Жителі вже створених об’єднаних громад бачать переваги реформи на власні очі, саме тому активно продовжуються процеси об’єднання та приєднання територіальних громад до вже створених ОТГ.

Але є такі райони, де досі процеси децентралізації «стоять на місці». Мова йде про 14 районів Харківської області, серед яких і Борівський. Затягування процесів створення об’єднаних територіальних громад коштують зазначеним територіям значних фінансових втрат та втрат можливостей для розвитку.

Зростання бюджетів після об’єднання на прикладах ОТГ Харківщини

За 9 місяців 2018 року власні бюджети громад Харківської області зросли в середньому в 3 рази, максимально – в 9 разів.

Найбільший з показників належить Наталинській ОТГ (але це, звичайно, за рахунок того, що до місцевого бюджету почав надходити податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)). У 4 рази збільшилися власні доходи Малинівської ОТГ, яка за цим показником на другій позиції серед громад Харківщини. Третю сходинку займає Нововодолазька ОТГ – її доходи зросли у 3,4 рази.

Скільки вже втратила Борівська ОТГ?

У разі об’єднання місцевих рад Борівського району згідно з Перспективним планом у Борівську ОТГ ще у 2015 році, у 2016-2018 рр. громада отримувала б з Державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

Якщо деталізувати питання «втрачених фінансів», то згідно з фінансовими розрахунками Борівська ОТГ при кількості сільського населення майже 10 тисяч осіб, які мешкають на площі 875,3 кв.км., за три роки недоотримала субвенцію на розвиток інфраструктури у розмірі приблизно 36,7 млн. гривень. У тому числі 2016 рік – 17,7 млн. гривень, 2017 рік – 11,3 млн. гривень, 2018 рік – 7,7 млн. гривень.

І ще додатково втрачено можливості участі в міжнародних, державних програмах, конкурсах підтримки розвитку об’єднаних громад, таких як наприклад, створення ЦНАПу, будівництво амбулаторії з квартирою для лікаря, оновлення комунальної техніки, тощо.

Про можливості, що відкриває створення об’єднаної громади

Децентралізація – це, в першу чергу, формування повноцінного базового рівня місцевого самоврядування та створення для мешканців села таких же можливостей, як і у мешканців міста.

Отже, дитина отримає більш якісну освіту в новій українській школі, вулиці — освітлення та ремонт, мешканці – якісні медичні та адміністративні послуги, розвинену інфраструктуру, а головне, громада – перспективи подальшого розвитку, створення нових робочих місць, самозайнятість населення.

У бюджеті громади залишатиметься левова частка власних надходжень, а саме: податки на землю, нерухомість, фіксовані податки, що платили господарства, фірми, сільгоспвиробники — 100%, податку на доходи фізичних осіб — 60%. Як розпоряджатися цими коштами, теж буде вирішувати місцева влада.

Що буде після створення Борівської ОТГ?

В районах, де згідно з  Перспективним планом планується утворити одну ОТГ, що об`єднає всі сільські ради, (як у випадку з Борівською ОТГ) мене часто запитують: а що зміниться саме для нас, бо у нас фактично залишається та ж сама конфігурація?

Я відповідаю, що головне – повинна змінитися філософія управління. І в першу чергу, ефективне  управління на сільських територіях повинно спиратися на активну участь мешканців у житті громади. І це є докорінною зміною.

Коломацька ОТГ, наприклад, також об’єднала весь район. Начебто нічому змінюватися. Але громада за рік із дотаційної перетворилася у реверсну, збільшила обсяг власних надходжень в 2,3 рази, залучила на територію міжнародні проекти. А могли би теж сидіти і чекати.

Громада почала по-іншому працювати, змінила підходи в управлінні, стала покращувати бізнес-клімат. Спільно з Харківським Центром розвитку місцевого самоврядування зараз завершує розробку Стратегії розвитку своїх територій, спільно з командою Центру громада розробила і інвестиційний паспорт громади.

Вже за першій рік своєї роботи Коломацька ОТГ продемонструвала значні напрацювання та результати своєї самостійності. Для прикладу можна ознайомитися з її успіхами переглянувши інфографіку.

Кому децентралізація не вигідна?

Основні дійові особи в процесі створення ОТГ, як і в інших регіонах − посадові особи, сільські, селищні, міські голови. Люди на зазначених посадах повинні відігравати головну роль у створенні ОТГ, але вони часто є найголовнішими противниками децентралізації.

Причина їх дій − новий адміністративно-територіальний устрій, що формується в процесі децентралізації, який забирає в них можливість працювати «по накатаній», самостійно встановлювати собі заробітну плату та просто проїдати бюджет, не маючи при цьому можливості реально впливати на зміну якості життя людей.

Що буде, якщо не об’єднатися добровільно?

У 2020 році вибори пройдуть вже на новій адміністративно-територіальній основі. Отже, до цього дня ті громади, які не об’єдналися добровільно, будуть об’єднані зверху згідно з  Перспективними планами формування територій громад областей.

При цьому вони звичайно втратять 5-річну субвенцію на розвиток інфраструктури, яку гарантує держава тим громадам, що об’єдналися добровільно.

Тому закликаємо мешканців Борівського  району все ж таки використати свої можливості, які надає децентралізація та реформа місцевого самоврядування, і забезпечити реальну зміну якості життя в своїх селах», – підсумовує Діана Баринова.