Чи зробила «Prozorro» закупівлі «Prozorr»-ими?

На пресконференції «Чи рятує система «Prozorro» від корупції у медичній сфері?» в Харківському прес-клубі спеціалісти розказали про підсумки моніторингу державних закупівель в медзакладах.

Система «Prozorro» з часу свого введення у 2015 році вже стала одним з небагатьох способів контролю за державними закупівлями. Буквально кожен може використати базу системи, щоб проаналізувати роботу держзакладів.

Костянтин Дмитрієв – аналітик  БО “Мережа 100 відсотків життя», ця  громадська організація нещодавно провела моніторинг державних закупівель в 59 профільних закладах, що займаються лікуванням небезпечних інфекційних захворювань одразу в 20 областях Україні. Всі ці закупівлі проводилися через систему «Prozorro», тож фахівці змогли оцінити загальну ситуацію з закупівлями.

Всього Костянтину разом з колегами довелося аналізувати більше 16 тисяч угод загальною сумою більше аніж на 2,5 мільярди гривень. З цих грошей більша половина – приблизно 1,5 мільярд гривень були витрачені під час так званих відкритих торгів – тобто в рамках відкритої процедури, у якій може взяти участь будь-яка компанія.

Більшість грошей, до речі, було витрачено на медичні прилади (734 мільйони гривень) та паливо і електроенергію (562 мільйони гривень).

Конкретно на Харківщині фахівці проаналізували 17 медзакладів – серед них всі тубдиспансери. Вони уклали 899 угод загальною сумою більше аніж на 93 мільйони гривень. Але Харківська область, за словами аналітика відзначилася тим, що місцеві медзаклади віддають перевагу «неконкурентним процедурам» – так званим «прямим угодам». Тобто заклади просто обирали собі поставника і не шукали дешевші чи зручніші варіанти.

Окрема проблема, за словами Костянтина, – більшість всіх коштів витрачається не на лікування, а на опалення і обслуговування великих будівель медзакладів, які залишилися у спадок від Радянського союзу. А от на лікарські препарати приходиться чи не найменше трат. Аналітик пояснює це просто: у величезних корпусах лікарень нерідко лікується всього кількадесят пацієнтів. А опалення і будматеріали стають всього лише способом тягнути з держави кошти. Все це геть не вписується в основну ідею медичної реформи – «гроші ідуть за пацієнтом».

Проте чи не найцікавіше в дослідженні – це корупційні схеми. Костянтин називає найпоширеніші способи підтасувати результати торгів:

«Дискримінаційні вимоги до учасників» – найпростіший, за словами аналітика, спосіб усунути всіх незручних учасників. Пан Дмитрієв пригадує, що один з медзакладів висунув обов’язкову вимогу – весь товар має бути доставлений через 30 хвилин після укладання угоди. Саме собою, що виконати такі умови не змогла б жодна чесна компанія.

Другий спосіб, зазначає Костянтин, «гарантійні листи від виробників» – особливі документи від виробника, які адресовані особисто постачальнику. Справа в тому, що це створює гірші умови для тих підприємств, які не мають відносин безпосередньо з виробниками – тобто купують його у посередників, які нерідко пропонують кращі умови, ніж виробники.

Окрім цього, серед таких-от схем: «змова учасників» – схема, за якою учасники торгів заздалегідь змовляються, що хтось переможе, а інші зійдуть з дистанції, і так звані «великі закупівлі» – схема, за якою з торгів виключаються дрібні постачальники. Замість того, аби зробити кілька дрібних закупівель у невеликих компаній, медзаклади можуть зробити одну велику закупівлю. На такі умови може погодитися лише велика компанія. А з такими, за словами Костянтина, завжди «легше домовитися».

Проте всі ці системні проблеми, пояснює експерт, дозволять вирішити правки до закону про Державні закупівлі, які нещодавно прийняли у Верховній Раді. Якщо раніше лише процедури на суму більше 200 тисяч гривень мали бути конкурентними (тобто контракт мали розігрувати між кількома учасниками), то тепер поріг знизили до 50 тисяч гривень.

Окрім цього, за словами Костянтина, тепер збільшиться відповідальність для недобросовісних організаторів торгів. Одночасно з цим, полегшаться умови для самих учасників конкурсів – їм дозволять виправляти помилки у внесеній в систему «Prozorro» інформації.

А от для Антимонопольного комітету зменшать строк розгляду заяв на організаторів торгів – наразі, за словами експерта, поки комітет розглядає заяву, організатори можуть відмінити підозрілий конкурс і провести новий. В такому разі Антимонопольний комітет просто відміняє розгляд заяви у зв’язку з тим, що торги вже закінчилися.

Це нарешті перетворить «Prozorro» з системи контролю за закупівлями на один зі способів покарати недобросовісних чиновників. Тож за допомогою системи можна буде не тільки відслідкувати «непрозорі» торги, але й зробити їх «прозорими».

 

https://www.youtube.com/watch?v=fgVx2j-My5Q

 

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2019 ·   Увійти   · Наверх