Дожити до смерті достойно – паліативна допомога

«Це не стільки про смерть скільки про життя» – лікарі та волонтери обурені тим, що в Україні невиліковні хворі не отримують належної допомоги.

Паліативна допомога – це заходи, за допомогою яких лікарі намагаються полегшити життя невиліковних пацієнтів. Андрій Роханський, голова правління Громадської організації «Інститут правових досліджень і стратегій» під час прес-конференції в «Медіахабі», наголошує – такої допомоги зараз позбавлені мільйони українців. Справа в тому, що за його словами це відносно нова галузь в медицині, яка тільки-но почала розвиватися на законодавчому та медичному рівнях.  Андрій Роханський додає: зараз обов’язок призначати знеболювальне таким хворим і навіть допомагати їм психологічно лягає на сімейних лікарів.

Андрій Роханський, голова правління ГО «Інститут правових досліджень і стратегій»:

«Цим має займатися сімейний лікар, але згадайте, кому пропонували таку допомогу, коли ви підписували декларацію? І якщо він бачить, що родичі не справляються… то він має запропонувати їм допомогу, щоб його госпіталізувати в паліативне відділення. А не так, що декларацію підписали, а наступний раз ми зустрінемося, коли ви принесете довідку про смерть»

На законодавчому рівні положення про паліативну допомогу були зафіксовані в 2013 році. Медицина, соціальна допомога, благодійні та громадські організації – це основні пункти, що туди входять. Проте на практиці виходить не все так позитивно – матір Олени Єрмішкіної якраз відчула на собі всі особливості вітчизняного паліативу – в неї була невиліковна онкологія. Проте впоратися зі своїми обов’язками і якісно допомогти її мамі лікарі так і не змогли – пояснює жінка.

Олена Єрмішкіна, з родини паліативного хворого: 

«Що швидка допопога, що сімейний лікар, говорили мені – «Ну мама помирає і все». Якийсь соціальний психолог, якась допомога… їм було не до цього, не про це»

Ще одна форма допомоги – соціальні хоспіси, які мають допомагати людині в останні дні, місяці та роки їх життя.  Перший такий в Харкові відкрили лише в 1999 році. Але в цій сфері катастрофічно не вистачає державних коштів – говорить волонтерка Марія Чупініна.

Марія Чупініна, волонтерка:

«Перевірте будь-ласка, скільки за останні роки бюджет України чи Харкова оплатив хоспіси, які дбають за лежачими хворими? Просто перевірте – а я вам скажу, що нічого. Такі організації є, вони подаються на бюджетні кошти, але поки зробити це нікому не вдалося»

«Наркофобія» – ще одна велика проблема. За  наказом 504 лікарі мають призначати наркотичні засоби та психотропні речовини для лікування больового синдрому.  Проте деякі препарати, які б могли допомогти хворим у нашій країні досі заборонені – говорить Андрій Роханський.

Андрій Роханський, голова правління ГО «Інститут правових досліджень і стратегій»:

«Дівчата згадували пацієнтів з блювотою, яка не припинялася, коли нічого не допомагає. Так от – медичний канабіс допомагає. Це золоті ліки для таких хворих. Ті, хто з цим стикався, зрозуміють»

Мало того, але часто хворим недостає не тільки заборонених знеболюючих – на прес-конференції в «Медіа-хабі» експерти висловлюють занепокоєння тим, що лікарі нерідко відмовляються виписувати хворим ще й необхідні легальні препарати. У такій ситуації паліативних пацієнтів вірогідніше за все очікує страшна і болісна смерть. Саме цього не хочуть допустити експерти, адже для них паліати – це не тільки про смерть без болі і страху, але й про достойне життя до останнього подиху. І саме тому вони боряться за поширення практики паліативної допомоги.

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2019 ·   Увійти   · Наверх