Україномовна преса на сході України: є і буде

12 листопада 1905 року вийшла перша україномовна газета на підросійській Україні. На честь цього щорічно святкується День україномовної преси.

А в Харківському прес-клубі медіаексперти і журналісти поговорили про сучасний стан україномовної преси в одному з найпроблемніших регіонів України – на Сході

Перший випуск «Хлібороба» – першої україномовної газети в Російській імперії – був підписаний словом «грудень». Саме так в ті часи називали листопад. В 1905 році перестали діяти всі обмежувальні закони щодо використання української мови, чим скористалася молода плеяда наших журналістів.

Але сьогодні, коли «листопад» вже став «листопадом», а не «груднем», а держава не обмежує, а навпаки сприяє розвитку української мови, ситуація з україномовними друкованими медіа на Сході досі залишається катастрофічною.

«Тут в кіосках не знайдеш української преси майже, навіть офіційної – «Урядовий кур’єр», «Голос України» – говорить Леонід Логвиненко, кореспондент газети «Сільські вісті». Пояснює – питання далеко не в тому, що українська преса нецікава. Згадує, що свого часу «Вечірній Харків» виходив українською мовою і мав 150 тисяч примірників. Наразі, з переходом видання на російську, розмір його тиражу зменшився ледь не до 30 тисяч. Тож проблема далеко не в мові пояснює Леонід.

Олександр Швець, голова Харківського прес-клубу, пропонує поглянути на проблему з іншого боку. За його словами, більшість медіа в Україні, в тому числі і друковані медіа, є глибоко дотаційними. Це означає, що ринку друкованих ЗМІ майже не існує як такого. Олександр Швець говорить: « Якщо ЗМІ належать олігархам, це означає, що вони можуть втручатися в редакційну політику, а значить, медіа стають рупором позиції конкретної особи і втрачають незалежність». Проте саме тому він виступає і проти того, щоб україномовні медіа трималися лише на дотаціях від держави – це теж означатиме втрату незалежності. Тож він просить розмежовувати підтримку і пряму дотаційність. Замість цього він пропонує перекласти задачу підтримки місцевих ЗМІ на місцеві органи влади – тобто громаду.

Експерти говорять – важливим є також те, щоб нарешті було заборонено засновувати медіа нерезидентам України, адже фактично це буде означати купівлю місцевих ЗМІ іншими державами.

Проте Любов Хавкіна, завідувач кафедри журналістики в ХНУ ім. Каразіна, обіцяє, що ситуація буде потроху змінюватися – як мінімум в питанні мови. Адже вона якраз займається підготовкою нового покоління журналістів. Любов Хавкіна розказує, що вона намагається пояснити студентам – в майбутньому вони все частіше будуть використовувати українську під час роботи. Саме тому всі роботи вони пишуть саме українською. І ці правила більшість студентів самі підтримують.

За матеріалами Харківського прес-клубу

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2019 ·   Увійти   · Наверх