Валерія Гонтар: я обрала йогу, бо це спосіб життя, філософія, яка видалася мені близькою

Валерія Гонтар

21 червня відзначається Міжнародний день йоги. Про цей вид спорту і свій власний шлях до нього розповідає Валерія Гонтар.

Валерія вже кілька років поспіль проводить безкоштовні заняття йоги для жінок Борової, тож це для неї не просто спорт, а спосіб життя і стиль мислення.

– Я все життя займаюся фізичними вправами, спортом – це аеробіка, каланетика, плавання, фехтування, біг, фітнес, біг на лижах. Режим харчування теж був завжди збалансованим. Цукор не вживала з 2003 року, їла чорний хліб.  Але все одно після 40 років почались «поломки» організму, особливо мені дошкуляли болі у спині. А слова лікаря-травматолога «А як ви хотіли після 40 років? Вже не буде, як у молодості! Треба «капатися», лікуватися» мене підштовхнули до альтернативного шляху.

Шлях до йоги

Я почала шукати природні системи оздоровлення. Вивчала Г.Шаталова, М.Оганян, К. Ніші, М.Гогулан,  В.Ніколаєва, В.Сінельникова, Луізу Хей.  Читала, випробовувала на собі. Прийшло розуміння того, що всі хвороби нашого організму є певним продуктом нашого способу життя, вчинків, думок. Та тільки харчування і фізичні вправи не в змозі стабілізувати складну систему, якою є наш організм. Тут мені допомогла моя перша освіта – біохімія, а також допитливість у фізиці, цікавість до філософії.

Врешті я прийшла до історії релігій, зрозуміла, що в усіх релігіях є певні подібні настанови для людини та заборони, які можна пояснити логічно. Та мені сподобалась філософія йоги, бо це не релігія, це спосіб життя, філософія, яка видалася мені близькою.

Філософія йоги

Йога досить складна, там є 8 ступенів, не буду перераховувати усі, назву лише деякі – яма, ніяма, асана, пранаяма.

Вони включають певні чесноти: ненасилля, правдивість, утримання від крадіжок, накопичення матеріальних речей, чистота, самонавчання, дисципліна. Також це певний комплекс асан для збалансованого стану як тіла, так і розуму. Практика дихальних вправ, медитації, концентрація. Все разом допомагає тілу вступати у діалог з розумом та налагоджувати стійку, контрольовану роботу всіх систем організму.

Для релігійних людей скажу, що навіть Папа Римський дуже спокійно ставився до йоги. Ще для мене показовим є те, що, наприклад, у буддійський храм може зайти людина будь-якого віросповідання. Їй будуть раді, привітають, не так, як у деяких інших релігійних установах – туди йди, туди –ні, це можна, того не можна.

Не буду розповідати про енергії, кундаліні, бо насправді дуже важко з науковим підходом звертатися до східних практик, або ти віриш, або ж ні. Я дуже багато читала, це були тисячі сторінок, сотні книжок, відео, але мені все одно хотілося сказати: я знаю, що нічого не знаю.  Так говорив великий мислитель Давньої Греції Сократ (470—399 до н. э.).

Я почала вивчати нейробіологію, психологію, соціальну психологію, біологію поведінки. Я стала вегетаріанкою за пропозицією свого сина, веганкою, вже 6 років не їм м’яса, риби, птиці, періодично і яйця та молочні продукти.

Та нарешті я зустріла людину, яка спробувала всі вчення, сучасні дослідження поєднати у певну систему. Це В’ячеслав Смірнов – лікар, йог, людина нового покоління. Він зміг з кожного вчення та дослідження виділити головне та важливе. Я навчалася в його школі, закінчила першу ступінь, але все одно продовжую навчатися далі.

Заняття у Боровій

Від набутого багажу знань в мене виникла потреба поділитися цим, можливо, допомогти комусь у житті. Я зібрала групу і ми почали займатися. Влітку, коли дозволяє погода, заняття проходять у лісі, на свіжому повітрі. Це не просто виконання фізичних вправ, це дихальні вправи, асани, медитації, робота з різними програмами нашого мозку.

З часом ми почали займатися ще й скандинавською ходьбою. Вже понад пів року по суботах та неділях ми ходимо лісом по 6-12 км за одне заняття. Зараз у нас 2 заняття з йоги та два з ходьби на тиждень.

Що це дає дівчатам з нашої групи? «Скільки я пропустила, як гарно у лісі взимку» –  каже одна з учасниць групи. «Я не хворіла цілу зиму, бо ходила до лісу»,– говорить інша. «Дивіться, які ми молодці, і планку тримаємо, і нахиляємося як, а на руках як стали тримаємося»,- підмічає третя.

Що стало переломним моментом?

Те, що я зрозуміла, що можливо подолати свій страх, який притаманний усім нам – ми боїмося втратити гроші, роботу, репутацію, боїмося померти. Але віра у себе, своє я і зв’язок свого я з усім світом – той ключ, який ламає ці скелі страху.

Моєю дитячою мрією було знайти ліки від раку, моя мама померла від цієї хвороби, моя тітка також. Взагалі потрібно дивитися на те, чим хворіють твої близькі, бо ми маємо подібні тіла, думки, спосіб життя, і щоб не склалося повторення хворобливого шляху, потрібно змінювати себе. Це важко, але це можливо і повертається безцінним скарбом – розумінням свого я, розуму, тіла, духу. І це безмежна глибина. Та найважливіше, що на перше філософське питання про те, що є першим – матерія чи розум, я спробую ствердно відповісти, що все ж таки розум, бо сила думки може перевернути ваше життя!

 

 

 

 

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2019 ·   Увійти   · Наверх