Прапор над Боровою

Мало кому  з борівчан відомо про те, що  вперше український національний прапор було піднято над Боровою ще до прийняття Декларації про державний суверенітет та  проголошення незалежності України.

Сталося це грудневого ранку 1990 року. Уповноважений комітету державної безпеки по Борівському району не на жарт був наляканий і схвильований. Звичайно, він знав про існування на території району організованого осередку РУХу. Листівки з політичним і економічним обґрунтуванням самостійного і незалежного від Кремля існування з׳являлися в Боровій і інших селах ще з кінця 1989-го. Але такого! Такого ще не було…

Зранку, в Боровій, на височенній трубі підприємства теплових мереж замайорів жовто-блакитний прапор! За мірками КДБ – подія надзвичайна. Це ж публічна демонстрація посягання на територіальну цілісність «великого і нерушимого»!

Блідий і схилюваний уповноважений піднявся на другий поверх  Борівського відділу міліції, де в той день якраз проходили заняття особового складу, і затинаючись повідав про «крамолу» та попрохав міліціонерів сприяти у пошуках такого зухвалого порушника закону.

Більшість міліціонерів слухали його байдуже. Дехто з них самі були членами районної організації РУХу, а інші  хоч і не наважувалися відкрито заявити про свої переконання, та все ж всіляко підтримували ідею незалежності.

Один з них, вислухавши уповноваженого, недбало кинув: «Та то, мабуть, пацанва  розважається! Нам ще не доставало дитячі забавки розбирати…»

Уповноважений аж губу закусив. Він був у відчаї. Вже не стільки від події, що сталася, скільки від такого «недбалого ставлення до вирішення поставленого завдання». Якби він ще й міг вловити в тих словах долю іронії і сарказму, мабуть засичав би від напруги. Та уповноважений ні на мить не міг допустити, що міліціонери можуть собі таке дозволити. Тож ще раз, знову розповів про політичне значення та склад скоєного злочину.

Насправді це був виклик системі. Не хлоп’яче зухвальство чи бешкет –виклик! Це була подія, яка відверто засвідчила: наближаються зміни. Вже через місяць, у День Злуки, живий людський ланцюг з’єднає Києв і Львів. Відбудеться перша масштабна акція на підтвердження вікового стремління  українського народу до державності і єдності всіх українських територій.  Далі буде Декларація про державну незалежність, далі буде визначення та прийняття державних символів, далі буде багато подій, які свідчитимуть про відродження Української Держави. Та озираючись на ті події, з висоти сьогоднішнього дня, можна сказати: «Це був подвиг!». Це був сплеск волі, сміливості, сили.

Нажаль, вже більше двадцяти п’яти років, так і не відомо ім’я того сміливця. Борівські міліціонери написали декілька рапортів щодо своєї «впертої і сумлінної роботи по пошуку підозрюваного», які ретельний уповноважений підшив до справи, ні на секунду не сумніваючись в їхній достовірності, як і у відданості міліціонерів. З часом над Боровою замайорів жовто-блакитний символ української держави, всесильний КДБ канув у Лету, а у борівчан з׳явилося багато нових справ і завдань, і якось ця подія поступово забулася. Як і деякі інші…

Олександр Малій.

2017 р.

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2018 ·   Увійти   · Наверх