Визнання особою без громадянства: особливості документування

24 березня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 317 «Про деякі питання визнання особою без громадянства», якою затверджено Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, а також зразки супутніх документів. 16 квітня 2021 року зазначена постанова набрала чинності, та фактично розпочався процес документування в Україні осіб без громадянства.

Набуття статусу особи без громадянства дозволить цим людям офіційно працевлаштуватись, отримувати медичну допомогу, освіту, пенсію, а також інші соціальні та економічні привілеї.

Право на звернення до ДМС із заявою про визнання особою без громадянства мають особи, які не можуть отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що не розглядаються як громадяни будь-якою державою, незважаючи на законність чи незаконність їх перебування на території України.

Зокрема, такими особами можуть бути:

• колишні громадяни СРСР, які не набули громадянства будь-якої держави;
• повнолітні особи, які прибули до України дітьми та не змогли отримати нових документів;
• особи, які втратили громадянство на підставі чинних законів країни своєї громадянської належності;
• представники ромської спільноти та інші.

Заява про визнання особою без громадянства встановленого зразка та додані до неї документи подаються територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем проживання особи:

• повнолітньою дієздатною особою – особисто,
• повнолітньою недієздатною або обмежено дієздатною особою – її законним представником;
• відомості про дитину наводяться у заяві про визнання особою без громадянства одного із її законних представників;
• заява про визнання особою без громадянства дитини, розлученої із сім’єю, подається одним з її законних представників (якщо така дитина не має законного представника – працівник ДМС невідкладно звертається до органів опіки та піклування з клопотанням щодо забезпечення дитини законним представником).

Особи, які перебувають за кордоном, не мають права на звернення із заявою про визнання особою без громадянства в Україні.

Разом із заявою про визнання особою без громадянства особа подає наступні документи (за наявності):

• документ, що посвідчує особу або надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою;
• документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави, строк дії якого закінчився;
• інші документи, що підтверджують інформацію, викладену в заяві (до прикладу, це можуть бути документи, що підтверджують факт народження особи, перебування її у шлюбі, наявність дітей, навчання в освітньому закладі України або іншої держави, паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, документи про роботу тощо).

Зазначимо, що в разі подачі документів законним представником особи, додатково подається документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує його повноваження.

Рішення про визнання або відмову у визнанні особою без громадянства приймається Міграційною службою впродовж 6 місяців з дати подачі заяви, в окремих випадках цей термін може бути продовжено, але не більше як до 12 місяців. На час розгляду заяви особі видається довідка про звернення за визнанням особою без громадянства – цей документ підтверджуватиме законність перебування особи на території України, доки триватиме розгляд заяви.

У разі прийняття рішення про визнання особою без громадянства, така особа, зобов’язана протягом 10 днів звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за оформленням посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Надалі, після 2 років проживання за посвідкою на тимчасове проживання, особа без громадянства має право на отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання, а в подальшому – подати клопотання про прийняття до громадянства України.

Державна міграційна служба України