ЖИТТЄВА ІСТОРІЯ ЗРАДИ І ПРОЗРІННЯ: ПРО ДОНЕЧЧАНИНА, ЯКИЙ СПРОБУВАВ СТАТИ ГРОМАДЯНИНОМ РОСІЇ

Ця реальна життєва історія сталася з реальним жителем Донецька, який мріяв про російське громадянство, отримав російський паспорт, відслужив в російській армії, але потім щось пішло не так…

У 1986 році в українському місті Донецьк, у звичайній радянській родині народився хлопчик Артем. Мати героя нашого оповідання – українка з того ж Донецька, батько – росіянин родом з промислового Свердловська (на даний час Єкатеринбург).

У непрості для всіх 90-ті та 2000-ні роки родина Артема декілька разів переїжджала з України до Росії та поверталася знову. Артем покірно змінював школи. Та почалося доросле життя, яке закинуло його у вир вже недитячих пригод.

Отримавши в 2002 році у м. Харків паспорт громадянина України, Артем вирішив пошукати кращої долі в Росії та, після чергового переїзду до міста Орел, подав документи для отримання громадянства цієї держави.

Довідково – Конституцією України передбачено єдине громадянство.

«Конституція України Стаття. 4: В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом»

Набуття громадянства іноземної держави закономірно потягло за собою і конституційні обов`язки громадянина РФ.

За іронією долі у 2007 році Артем прибув в українське місто Севастополь та розпочав строкову військову службу курсантом навчальної військової частини 51330 Червонопрапорного Чорноморського флоту РФ у т.зв. Лазаревських казармах, де склав військову присягу перед державним прапором РФ і бойовим знаменем Чорноморського флоту РФ.

Подальша служба Артема пов’язана з великим десантним кораблем «Саратов» (за часів СРСР – ВДК «Воронезький Комсомолець»; військова частина 10506). На цьому кораблі виходець з України Артем виріс у званні з матроса до старшого матроса, а за посадою – з маляра до діловода.

В графі 12 даного військового квитка відсутні відмітки про участь Артема в бойових діях на території інших держав, однак достойменно встановлено, що у серпні 2008 року він у складі екіпажу «Саратова» брав участь у подіях п’ятиденної війни між Росією та Грузією.

Грузинське узбережжя Чорного моря не було terra incognita для екіпажу «Саратова» та інших кораблів 197 бригади ВДК Чорноморського флоту. Раніше «саратовці» брали участь у заходах з евакуації російських військових баз з території Грузії в районах Новоросійська.

У 2008 році російське керівництво знову прийняло рішення про морський похід в Грузію, однак вже зовсім з іншою метою.

Артем по теперішній день пам’ятає багатьох членів екіпажу «Саратова», з якими він, за російським висловом, спонукав Грузію до миру і називає їх імена та прізвища.

За даними російського сайту (morpeh.com) 10 серпня 2008 року ВДК «Саратов» під командуванням капітана 2-го рангу Олега Починова в складі угрупування кораблів Чорноморського флоту брав участь у бойовому зіткненні поблизу узбережжя Абхазії з грузинськими катерами.

12 серпня з десантних кораблів «Саратов» і «Ямал» в грузинському порту Поті висадився російський десант.

Після завершення даної операції Артем у складі єкіпажу залишався на бойовому чергуванні біля берегів переможеної Грузії до 26 вересня.

А в 2009 році Артем достроково звільнився з військової служби в зв’язку з невиконанням ним умов контракту.

Після чого став на військовий облік у військкоматі та безуспішно намагався працевлаштуватися.

До речі, відомо, що БКД «Саратов» в лютому-березні 2014 року перебував в акваторії Чорного моря та діяв за загальним замислом російського командування під час анексії Криму.

Йшли роки, мінявся світ. Незважаючи на військові заслуги Артема перед новою «Вітчизною», у 2015 році, під час вже російсько-української війни, російськими можновладцями було відмінено рішення про надання Артему громадянства Російської Федерації, а виданий у 2006 році російський паспорт був вилучений.

У 2017 році відставний моряк-чорноморець повернувся в Україну, громадянином якої він залишився по сьогоднішній день. Тепер він заново намагається облаштувати своє життя та радить усім українцям назавжди облишити мрії про російський паспорт, принади зрадництва та еміграцію до колись дружньої Росії.

За матеріалами Служби безпеки України в Харківській області

Також поширили: 62UA

На ту ж тему
ПОДІЛІТЬСЯ СВОЄЮ ДУМКОЮ
Для оформлення повідомлень Ви можете використовувати наступні теги:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Борова-інфо © 2021 ·   Увійти   · Наверх